| гілка | Дата: Субота, 10.09.2011, 18:43 | Повідомлення # 2 |
 Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 333
Статус: Offline
| Давайте проаналізуємо цей "гарний" законопроект
______________________________________________________________________________________________________________________________
1. До преамбули законопроекту «Відповідно до положень Конституції України, Декларації прав національностей, Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин»
Слід вірно вказати назву документів на який йде посилання, а саме: Декларація прав національностей України.
Крім того, в тексті законопроекту посилання має йти на міжнародний договір, а не на закон згідно з якими Україна надала згоду на обов'язковість для себе такого міжнародного договору.
___________________________________________________________________________
2.До статті 1 законопроекту.
Щодо терміну «регіональна мова або мова меншини» – це мова яка традиційно використовуються в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю чисельністю менша, ніж решта населення цієї держави; та/або відрізняється від офіційної мови (мов) цієї держави»;
Зазначене не узгоджується з положеннями Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, згідно зі статтею 1 якої встановлено, що
«a) термін "регіональні мови або мови меншин" означає мови, які:
i) традиційно використовуються в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю чисельністю менша, ніж решта населення цієї держави; та
ii) відрізняються від офіційної мови (мов) цієї держави;
він не включає діалекти офіційної мови (мов) держави або мови мігрантів»
Тобто, з визначення терміну «регіональна мова або мова меншини» слід вилучити слово «або».
____________________________________________________________________________
До статті 4 законопроекту
2. Якщо чинним міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені в законодавстві України про мови, то застосовуються норми, які містять більш сприятливі положення щодо прав людини.
Зазначене положення суперечить загальноприйнятим нормам міжнародного права та Закону України «Про міжнародні договори України», які визначають пріоритет норм міжнародного права над нормами національного законодавства.
Так пунктом 2 статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України встановлено, що
«Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору».
Статтями 26 та 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів встановлено, що «кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен ними добросовісно виконуватись». «Учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору».
Таким чином, пункт 2 статті 4 слід викласти в такій редакції: «Якщо чинним міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України то застосовуються правила міжнародного договору»
___________________________________________________________________________________________________________
До статті 6 законопроекту.
3. Обов’язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи інший сфері суспільного життя не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування регіональними мовами або мовами меншин у відповідній сфері та на територіях поширення
з одного боку мова йде про обов'язковість застосування державної мови у тій чи іншій сфері суспільного життя, а з іншого - про можливість застосування в цих же сферах регіональних мов або мов меншин. Як це узгоджується між собою?
____________________________________________________________________________
До статті 7 проекту
2. У контексті Європейської хартії регіональних мов або мов меншин до регіональних мов або мов меншин України, до яких застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, віднесені мови: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська, кримчацька.
3. До кожної мови, визначеної у частині другої цієї статті, застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, за умови якщо кількість осіб, – носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, складає 10 відсотків і більше чисельності її населення.
6. Регіональна мова або мова меншини (мови), що відповідає умовам частини третьої цієї статті, використовується на відповідній території України в роботі місцевих органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, застосовується і вивчається в державних і комунальних навчальних закладах, а також використовується в інших сферах суспільного життя в межах і порядку, що визначаються цим Законом
Зазначене положення не узгоджується з нормами Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин».
Пунктом 2 зазначеного Закону України встановлено, що «Положення Хартії застосовуються до мов таких національних меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської.
Таким чином, положення вищезгаданої Хартії не поширюються на ряд мов про які йдеться в законопроекті, а саме: вірменська, ідиш, новогрецька, ромська, русинська, кримчацька.
.Крім того, яким чином застосовуватимуться «заходи» до регіонів в яких можуть проживати більше як одна чи дві національні меншини?.
______________________________________________________________________________________________________________
До статті 10 законопроекту
Пунктом 1 статті передбачено:
«Акти вищих органів державної влади приймаються державною мовою і офіційно публікуються державною, російською та іншими регіональними мовами або мовами меншин».
Пунктом 2 передбачено:
«Акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування приймаються і публікуються державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, акти місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування приймаються державною мовою або цією регіональною мовою або мовою меншини (мовами) та офіційно публікуються на цих мовах».
До актів вищих органів державної влади відносяться акти Верховної Ради України, Акти Президента України, Кабінету Міністрів України.
З огляду на зазначену статтю всі вищезгадані акти в обов'язковому порядку підлягатимуть опублікуванню державною мовою та 18-ттю мовами нацменшин (при цьому, чомусь виособлено російську мову, яка з огляду на пункт 2 статті 7 цього ж законопроекту належить до «регіональних мов або мов меншин»).
Зазначене не узгоджується нормами Указу Президента України відповідно до пункту 1 якого «закони, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України … підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях». Опублікування таких актів іншими, ніж державна, мовами Указом не передбачено.
Крім того зазначене не відповідає положенням Європейської хартії, пункт 3 якої передбачає, що «Сторони зобов'язуються забезпечити наявність складених регіональними мовами або мовами меншин найбільш важливих національних законодавчих актів і тих документів, які зокрема стосуються осіб, що вживають ці мови, якщо їх наявність не забезпечена іншим шляхом»
Вищенаведені положення суперечать нормам діючого законодавства та положенням Європейської хартії, оскільки передбачають прийняття актів місцевих органів державної влади або державною мовою, або регіональною мовою чи мовою меншини, тобто прийняття цієї норми може призвести до прийняття відмови прийняття (та відповідно опублікування) таких актів державною мовою.
Зазначене не узгоджується з положеннями Європейської хартії. Зокрема, підпунктами «с» і «d»пункту 2 встановлено, що «публікування органами регіональної влади своїх офіційних документів також і відповідними регіональними мовами або мовами меншин», «публікування органами місцевої влади своїх офіційних документів також і відповідними регіональними мовами або мовами меншин». Таким чином, мова йде не про можливість вибору органами місцевого самоврядування мови публікації (або державною, або регіональною), а про можливість публікування паралельно з державною мовою, мовою меншин.
При цьому слід зазначити, що згідно Закону України «Про ратифікацію європейської хартії регіональних мов або мов меншин» Україна взяла на себе зобов'язання лише стосовно деяких положень цієї Хартії. Зобов'язання по пункту 1 статті 10 Європейської хартії де передбачено щодо Сторони зобов'язуються:
- «забезпечити, щоб адміністративні органи використовували регіональні мови або мови меншин,
- дозволити адміністративним органам складати документи регіональною мовою або мовою меншин» Україна не себе не приймала.
Крім того, зазначене не узгоджується з підпунктом 2 пункту 2 статті 5 цього ж законопроекту( забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території держави зі створенням можливості паралельного використання регіональних мов або мов меншин на тих територіях і у тих випадках, де це є виправданим);
З огляду на те, що як передбачено в цьому законопроекті, рішення стосовно застосування регіональних мов може бути прийнято за умови, якщо кількість носіїв регіональної мови, що проживають не території, на якій поширена ця мова, складає 10 відсотків, то офіційні документи будуть недоступними для розуміння іншим громадянам, які проживають на цій території. Зазначене є грубим порушенням прав таких громадян..
_______________________________________________________________________________
До статті 11 законопроекту
1. Основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, в роботі, діловодстві і документації місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування може використовуватися регіональна мова (мови). У листуванні цих органів з органами державної влади вищого рівня дозволяється застосовувати цю регіональну мову (мови).
2. Держава гарантує відвідувачам органів державної влади і органів місцевого самоврядування надання послуг державною мовою, а в межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, – й цією регіональною мовою (мовами). Необхідність забезпечення даної гарантії має враховуватися при доборі службових кадрів.
3. Посадові та службові особи зобов’язані володіти державною мовою, спілкуватися нею із відвідувачами, а в межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, з відвідувачами, що вживають регіональну мову (мови), – цією регіональною мовою (мовами). Особам, що вживають регіональну мову (мови), забезпечується право подавати усні чи письмові заяви та отримувати відповіді на них цією регіональною мовою (мовами).
5. Тексти офіційних оголошень, повідомлень виконуються державною мовою. У межах території, на якій відповідно до умов частини третьої статті 8 цього Закону поширена регіональна мова (мови), за рішенням місцевої ради такі тексти можуть розповсюджуватись у перекладі цією регіональною або російською мовою (мовами).
Див. зауваження до статті 10 цього законопроекту.
Крім того, як зазначалося вище, згідно із Законом України про ратифікацію Європейської хартії взяла на себе зобов'язання лише стосовно деяких положень цієї Хартії. Положення пункту 3 статті 10 Європейської хартії, згідно з якими сторони «у міру розумної можливості забезпечуватимуть використання регіональних мов або мов меншин у наданні послуг адміністративними органами, дозволятимуть особам, які вживають регіональні мови або мови меншин, подавати і отримувати відповідь на них цими мовами» не належать до таких зобов'язань.
Неприйнятними є положення щодо
щодо застосування у листуванні органів місцевого самоврядування з органами державної влади вищого рівня, регіональних мов (яких згідно з пунктом 2 статті 7 є вісімнадцять) з огляду на те, що реалізація положень цієї норми фактично призведе до необхідності вивчення всіма державними службовцями які працюють в органах державної влади вищого рівня знання всіх (вісімнадцяти) регіональних мов чи мов меншин, що не передбачено діючим законодавством України. Крім того, зазначене не передбачено положеннями Європейської хартії.
До пункту 5 статті 11 проекту потребує зауваження аналогічні зауваженням висловленим до статті 10 цього законопроекту.
_______________________________________________________________________________
Стаття 13. Мова документів, що посвідчують особу або відомості про неї
1. Паспорт громадянина України, або документ, що його заміняє, і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і, поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України. Дія цього положення поширюється й на інші офіційні документи, що посвідчують особу громадянина України або відомості про неї (записи актів громадянського стану і документи, що видаються органами реєстрації актів громадянського стану, документ про освіту, трудова книжка, військовий квиток та інші офіційні документи), а також документи, що посвідчують особу іноземця або особу без громадянства, у разі наявності письмової заяви особи.
2. Документ про освіту, отриману в навчальному закладі з навчанням регіональною мовою, за заявою осіб виконується двома мовами – державною і, поруч, відповідною регіональною.
Реалізація положень зазначеної статті потребуватиме значних фінансових видатків, з огляду на необхідність виготовлення нових бланків документів.
__________________________________________________________________________________
Стаття 14 (мова судочинства)
3. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами) з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
4. Особам, що беруть участь у розгляді справи в суді забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії (робити заяви, давати показання і пояснення, заявляти клопотання і скарги, ставити запитання тощо) рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови) що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, послуги перекладача з регіональної мови або мови меншини (мов), у разі їх необхідності, надаються без додаткових для цих осіб витрат.
6. Слідчі і судові документи відповідно до встановленого процесуальним законодавством порядку вручаються особам, які беруть участь у справі (обвинуваченому у кримінальній справі), державною мовою, або в перекладі їх рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють.
Хто фінансуватиме оплати послуг перекладача, оскільки в даній статті передбачено, що переклад буде здійснюватися «без додаткових витрат для сторін процесу»
__________________________________________________________________________________________
Стаття 16. Мова нотаріального діловодства ЦЕ ШЕДЕВР. НОТАРІУСИ ВАМ СИЛЬНО "ПОЩАСТИТЬ"
Нотаріальне діловодство в Україні здійснюється державною мовою. Якщо особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, не володіє державною мовою, за її заявою тексти оформлюваних документів мають бути перекладені нотаріусом або перекладачем на мову, якою вона володіє.
Чинним законодавством України, в тому числі і положеннями Європейської хартії до компетенції нотаріусів не належить обов'язок здійснювати переклади, зокрема на 18 регіональних мов та мов меншин.
______________________________________________________________________________________________________________________
Стаття 17. Мова юридичної допомоги АДВОКАТАМ "ПОЩАСТИЛО" ЩЕ БІЛЬШЕ НІЖ НОТАРІУСАМ.
Адвокат надає юридичну допомогу фізичним і юридичним особам державною мовою або іншою мовою, прийнятною для замовника.
Чинне законодавство України, в тому числі і положення Європейської хартії, не містять подібних вимог до адвокатів. Фактично вказана стаття встановлює нові кваліфікаційні вимоги до адвокатів України – знання, крім державної мови, ще і 18 регіональних мов та мов меншин, які передбачені в пункті 2 статті 7 цього ж законопроекту
_________________________________________________________________________________________
Стаття 18. Мова економічної і соціальної діяльності
1. У економічній і соціальній діяльності державних підприємств, установ та організацій основною мовою є державна мова, а також вільно використовуються російська та інші регіональні мови або мови меншин.
2. У економічній і соціальній діяльності об’єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.
Взагалі то в цьому ж законопроекті говорилося про паралельне використання мов, а не про заміну державної на регіональну. Тобто, шановні приїдете на закарпаття, а там все угорською, чи ромською чи... Так що вчіть всі 18 мов, а то мабуть пані Олена лише про рашен думає.
_____________________________________________________________________________________
Стаття 19. Мова міжнародних договорів України
Мовами міжнародних договорів України, а також угод підприємств, установ і організацій України з підприємствами, установами та організаціями інших держав є державна мова і мова іншої сторони (сторін), якщо інше не передбачено самим міжнародним договором.
Слова «якщо інше не передбачено самим договором» по суті означають – ми (владні регіонали) коли будемо укладати міжнародні договори України, що в процесі його укладення передбачимо положення згідно з якими мовою договору буде російська мова з української сторони і мова______________ з іншої сторони
____________________________________________________________________________________
Відповідно до статті 91 Закону України (супровідні документи до законопроекту, проекту іншого акту) «Про регламент Верховної Ради України» законопроект вноситься на реєстрацію разом з пояснювальною запискою, яка має містити, обґрунтування, необхідності законопроекту, цілей, завдань і основних його положень та місця в системі законодавства, обґрунтування очікуваних соціально-економічних та інших наслідків застосування закону після його прийняття. У разі внесення законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету (надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки)
.зазначене слід враховувати, оскільки на нашу думку реалізація вищезгаданого закону (у разі прийняття законопроекту) потребуватиме значних фінансових видатків.
І ще,давайте згадаємо рішення Конституційного суду і стосовно мови фільмів і стосовно мови освіти. Там чітко сказано – державна.
Повідомлення відредагував гілка - Субота, 10.09.2011, 18:45 |
| |
| |
| гілка | Дата: Середа, 14.09.2011, 15:45 | Повідомлення # 3 |
|
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 333
Статус: Offline
| І знову про шовіністів.
Не можу собі уявити, щоб в Росії (не говорячи вже про інші держави) так ненавиділи символіку рідної держави. Цікаво, як одесити в своїй масі ставляться до цього українофоба Костусєва. І таких моральних уродців земля носить. Він же не був настільки шаленим шовіністом в попередні роки. Яничар без роду і племені, який готовий спалити землю по якій він ходить в угоду своїм господарям з Кремля.
14.09.2011 15:46 , ОСТАННІ НОВИНИ
http://www.unian.net/ukr/news/news-456592.html
«Слава Україні!» на одеському балконі зафарбували з наказу мерії
В Одесі невідомі замалювали на приватному балконі у центрі міста гасло “Слава Україні!” та український орнамент як такі, що псують фасад будинку.
Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні повідомила журналістам Вікторія СИБІР, власниця помешкання на вулиці Дерибасівській, до якого належить даний балкон.
Вона сказала: "Несподівано до будинку підігнали автомашину з люлькою, яку підняли до рівня мого балкону, після чого один із трьох прибульців у шкіряних куртках зафарбував за допомогою пульверизатора патріотичне гасло “Слава Україні!” та орнамент за українськими мотивами”.
В.СИБІР уточнила, що “намагалась вибити з чоловіків у шкірянках, за чиїм наказом вони взялися порядкувати на моєму балконі, але марно. Стояли на тому, що я, мовляв, цим гаслом та зображенням квіткового орнаменту псую фасад будинку”.
«Наскільки я розумію, - додала жителька Одеси в інтерв’ю УНІАН, - маляр виконував волю теперішнього міського начальства, що, як чорт ладану, не переносить не лише державної мови, а й символів чи гасел, пов’язаних з українською державністю. Думаю, саме тому і не до вподоби можновладцям дизайн балкона моєї квартири».
Втім, сказала В.СИБІР, вона має намір відновити дизайн балкону, «тим більше, що виявилося чимало бажаючих долучитися до цього».
Як заявив кореспонденту УНІАН координатор одеської громадської ініціативи «Оновлення країни» Сергій ГУЦАЛЮК, “це ще один прояв нетерпимості міської влади до усього українського, адже за тривалий час оригінальний дизайн балкона Вікторії СИБІР встиг здобути популярність - туристи навмисно ходили подивитися на нього”.
За його словами, “навіть відзначення 2-3 вересня Дня Одеси мер Олексій КОСТУСЄВ перетворив, по суті, на святкування Дня Росії. Одесити та гості міста, у тому числі представники консульств Польщі, Литви, Фінляндії, Естонії, Австрії, були вражені програмою концерту на Потьомкінських сходах, зміст якого зводився до ностальгії за радянською імперією, закликів до її відновлення та силування будь-що довести, що Одеса - «російське місто».
Повідомлення відредагував гілка - Середа, 14.09.2011, 15:48 |
| |
| |
