Сегодня, в 13:40
Віталій Червоненко «Главком» нещодавно писав про напівсекретне вето Януковича на дуже цікавий закон. Головна ідея документу –скорочення випадків, коли підозрювані утримуються під вартою. Фактично, якби Янукович його підписав, то нинішні опозиціонери змогли б вийти з СІЗО. Текст вето передали до Апарату Верховної Ради ще 23 лютого, проте жодного слова про це на сайті Президента так і не з’явилося.
Як розповідають знайомі в Адміністрації Президента, зазвичай там дають інформацію про кожен випадок президентського вето. Ось і вчора пройшла інформація щодо закону про амністію, сьогодні знову посилання на вето - на закон про друк книжок за державні гроші. Перед цим була інформація про вето на закон про регулювання містобудівної діяльності.
Чому ж в оточенні Віктора Федоровича так соромляться світити вето від 23 лютого? Звідки така вибірковість – тут показуємо, а тут тихенько мовчимо в хустиночку? Може, тому що закон голосувала більшість в 350 голосів, а потім передумали випускати опозиціонерів, й спускають справу на гальмах? Про вето скоро всі забудуть, в сесійний зал його не внесуть, а покладуть під сукно. Адже в пропозиціях Президента є тільки одна рекомендація – законопроект відхилити. Тому його краще взагалі не світити.
Якийсь це явно не державницький, не послідовний і не професійний підхід такого «професіонала», як Віктор Федорович. Ніби злодії якісь – підписали вето, заховали десь його й відсиджуються в засаді. Зрозуміло, що всі рухи можуть відбуватися і за спиною Януковича, а йому документ на підпис підсунув глава АП Сергій Льовочкін. Але тоді виникає ще плачевніший для Президента висновок – чим він тоді взагалі керує, якщо всі справи за нього вирішує Льовочкін…
