rosa | Дата: Понеділок, 23.05.2011, 06:26 | Повідомлення # 16 |
Полковник
Група: Друзья
Повідомлень: 164
Статус: Offline
| Треба боротися за свою мову, не давати себе збити з дороги тим, у кого замість серця камінь, не йти на повідку у людей бездуховних, цинічних, бездушних.
|
|
| |
kazak | Дата: Вівторок, 05.06.2012, 11:06 | Повідомлення # 17 |
Рядовий
Група: Друзья
Повідомлень: 12
Статус: Offline
| В первом чтении приняли закон "Об уничтожении украинского языка". Такое впечатление, что оппозиция "сдала" этот закон и украинский язык тоже. Первое впечатление от увиденного и услышанного:как ни тяжело об этом говорить, но, может, западной Украине всё-таки отделиться от Уркаины? Кивалово-колесниченковское большинство своё "покращення" распространит на все сферы жизни украинцев, а разделение всё-таки спасёт и язык и культуру и нацию... Честно говоря, хочется оказаться в другом государстве, чтобы не видеть эти рожи...
|
|
| |
groza | Дата: Вівторок, 05.06.2012, 12:40 | Повідомлення # 18 |
Генерал-лейтенант
Група: Администраторы
Повідомлень: 704
Статус: Offline
| Так опозиція беззуба і бездіяльна. Але я вважаю, що ділити Україну не можна. Потрібно українцям та патріотам України, - представникам нацменшин, стояти до останнього подиху.
Все залежить від того, чи зможемо ми обирати кращу владу. Влада України за визначенням зобовязана захищати український інформаційний (включаючи мовний ) простір.
Згадаймо, що колись половина України була полонізована. І польща, Фінляндія - були під імпарією
Шкода, що зараз немає справжніх українських політиків, які здатні бути народними лідерами
|
|
| |
svoboda | Дата: Вівторок, 12.06.2012, 08:45 | Повідомлення # 19 |
Сержант
Група: Друзья
Повідомлень: 24
Статус: Offline
| Геть окупантів і їхніх прихвостнів !!!
|
|
| |
groza | Дата: Понеділок, 18.06.2012, 17:05 | Повідомлення # 20 |
Генерал-лейтенант
Група: Администраторы
Повідомлень: 704
Статус: Offline
| Українська мова в Україні
Нам хотілося б звернутися до громадян України, схильних впадати в зневіру, і нагадати: на сторожі національної долі стоять сили, могутніші за сезонну владу. Українська мова в Україні — то одна з первісних аксіом на тисячоліття. Її не спростувати. Мова нації — то її обличчя. Її візитівка в світ. При тому не англійська в Індії, не французька в Африці. Нас чомусь цікавить мова в осерді нації, а не її колоніяльний варіянт. Особливу увагу у світі викличе мова народу, що вижив і зберіг свою культуру в тисячоліття бездержавности, проголосив свою незалежність і свою Конституцію, в якій закріпив свою мову як державну. То явище гідне поваги. А водночас викликає настороженість: а як до цього поставляться будівничі збанкрутілої імперії? Вони ж крізь землю не провалилися. У них же вціліли усі кадри та збереглися усі методи. А головне — вони нічого не забули, і нічого не навчилися. Імперська хвороба з нахилом душити невиліковна. Колишні слуги — вони ж вічні слуги... Є щось особливо зверхнє і зневажливе в тому, що на українську національну гору напускають піґмеїв, оснащених павутиною юридичного плетива, бо хто стане вступати в дискусії з Ківаловим і Колісниченком, ознайомившись з їхньою творчістю. Але ж є закон відповідальности, є карма якої "політики" не розуміють. Сам факт винесення на розгляд Верховної Ради законопроекту про другу державну мову є зневагою до Конституції, прийнятої Верховною Радою. Екс-президент Л. Кравчук назвав це свідомою провокацією, спрямованою на розкол суспільства. Справді, Верховній Раді пропонують зраду свого ж Закону, чітко закріпленого в ст. 10. Усе це, на жаль, свідчить про культурний рівень депутатської більшості, яка думає, що голосування є перемогою. Ніякі рішення інституції, не авторитетної в народі, не матимуть значення. Але день 5 червня, безперечно, ввійде в історію як демонстрація цинічної зневаги до закону і до українського народу. Звичайно, люди без гідності ганьби не бояться. Але вона з ними навіки. Український народ століттями виборював право на своє ім'я і свою мову. Той факт записаний в книгах, вагоміших за протоколи сезонної Верховної Ради. Нам хотілося б звернутися до громадян України, схильних впадати в зневіру, і нагадати: на сторожі національної долі стоять сили, могутніші за сезонну владу. Тільки ті сили діють через людину, через гідного і сміливого громадянина. Хто бореться, той поборе. Хто терпить — тому лиш горе.
Євген Сверстюк, учасник Ініціативної групи "Першого грудня"
|
|
| |
MKC | Дата: Субота, 23.06.2012, 13:54 | Повідомлення # 21 |
Підполковник
Група: Друзья
Повідомлень: 113
Статус: Offline
|
|
|
| |