Адмін: киянин надав цей допис. Чомусь не захотів реєструватися. Дякую за застереження Спроба описати невдалу спробу врятувати зуба. Можливо Вас застереже від помилок.
Зуб.
Здавалося б, що таке маленьке, як зуб не може створити стільки незручностей. В понеділок заболів зуб, кутній. Звернувся до лікаря, рентген зробили. На кінці кожного із трьох корінців зуба виявилася гранулема (гній там створився). Запропонували два варіанти:
1. Основний. Зуба вирвати і викинути.
2. Альтернативний. Зберегти зуба. Спробувати лікувати антибіотиком.
І хоч для чоловіка зуб не основне, вибрав варіант лікувати антибіотиком (на жаль пізніше виявилося, що сильно помилково). Призначили аж чотири сорти таблеток, як на мою зарплату - дорогі. Крім таблеток полоскання. Складові полоскання сіль, сода і йод припасені раніше і тому вважаємо безкоштовно. Спочатку полегшало. Але чим далі, зуб болів все більше. Біль глушив подвоєною кількістю ліків. Біль у зубі таки заглушив, але стало настільки зле, що отупів начисто. Можливо ті гранулеми потравили організм, (а може то я такий слабий) що таки в ніч з п’ятниці на суботу погано стало, терпіти вже не міг. В різних кінцях Києва знайшлися три нічні чергові заклади, де могли б здавалося мені допомогти. Не допомогли. В жодному закладі.
Чого я там тільки не надивився. Камінній вік. Убожество. Обладнання допотопне. Правда і те, що лікарі досить чуйні. В деяких закладах не лаються, але і особливої уваги не звертають. А в інших лікарняних закладах медичний персонал чуйний, вислуховують надають поради різні. В різних лікарняних закладах різні поради, кардинально різні. До лікування не доходило. Всі причини поважні, я і сам згоджувався, що тут мало зможуть допомогти. Одного бажання лікарів малувато. І хоч мені було дуже вже погано, все одно, в кожному наступному черговому медичному закладі я все більше боявся, щоб не взялися лікувати. Але зайве, що боявся, до лікування так і не дійшло.
Зате стільки цікавого побачив: сяйво освітлених вулиць ліхтарями та рекламою (особливо в центрі); нічний Київ заповнений шикарними автомобілями, як вдень, тільки що без автомобільних пробок на дорогах.
Повернувся назад до хати. Із домашньої аптечки накололи обезболюючого (спирту не знайшлося, дезінфікували «Меновазіном») і так до ранку дотягнув. А зранку вже лікарі одного із зубних кабінетів (не державних) пиляли, знімали, бурили, пробивали і таки випустили погане з усіх трьох коренів. Зуба відрізали, корені поки що залишили (можливо, щоб ще поболіли). Полегшало. Як на світ народився. За вихідні став на ноги. Мені вже хороше, вигляджу героєм. «Героєм», це в порівнянні з «Бубликовим». Пам’ятаєте, персонаж з фільму «Службовий роман».
Сам собі і міркую. По Києву і вночі їздять красиві, розкішні і можливо дорогі автомобілі, і гроші знайшлися. А оснастити кабінети невідкладної медичної допомоги необхідним грошей не вистачило. І болить, тільки уже більше болить душа.
